Електропроводка в приватному будинку з нуля

Проведення проводки в будинку своїми руками: з чого почати

Перш ніж взяти в руки інструмент, варто усвідомити: електропроводка — це не лише про дроти. Це ретельно продумана система, що залежить від побутових потреб, площі будинку, типу матеріалів і навіть звичок мешканців. Уявіть, що кожна розетка — це точка на великій карті, де має панувати логіка. Невдале розташування може зруйнувати комфорт.

Основні етапи прокладання проводки у приватному будинку

Етап	Що включає
Планування	Складання схеми, вибір точок навантаження
Розмітка	Позначення майбутніх ліній, висоти встановлення розеток і вимикачів
Вибір кабелів та автоматики	Розрахунок перерізу, тип кабелів, підбір УЗО та автоматів
Монтаж	Прокладання кабелів, встановлення розподільчих коробок
Підключення	З’єднання з щитком, перевірка напруги, тестування системи

Правила підключення будинку до електромережі

Підключення до центральної мережі — це не просто затягування кабелю з вулиці. Спершу оформлюється дозвіл, узгоджується потужність, підписується договір із постачальником. На ділянці облаштовується захисне заземлення, встановлюється електрощит на зовнішній стіні або у технічному приміщенні. Монтаж проводиться лише за умови дотримання правил ПУЕ, щоб уникнути перевантаження чи пробою мережі.

Вам точно буде цікаво дізнатися про те, як зробити укладання кабелю в землі

Перший крок — звернення до місцевої енергопостачальної компанії (обленерго, РЕМ тощо) для отримання технічних умов на підключення. У цьому документі буде вказано:

• допустима потужність для будинку (наприклад, 5 або 10 кВт),

• точка приєднання (де саме вам дозволено підключитися),

• умови прокладки кабелю до точки,

• тип мережі (однофазна або трифазна),

• вимоги до заземлення.

Без ТУ жодні роботи не мають юридичної сили.

На основі ТУ розробляється електропроект, який включає:

• схему внутрішньої електромережі будинку,

• розподіл по групах (освітлення, розетки, кухня, котел тощо),

• розміщення щитів, УЗО, автоматів,

• розрахунок навантаження та вибір сечення кабелю.

Проект може виконати як ліцензований електрик, так і сертифікована організація.

Обов’язково — електрощиток з лічильником. Залежно від вимог обленерго, щит:

• або встановлюється на фасаді будинку (для зовнішнього обслуговування),

• або всередині (якщо дозволяє технічне завдання).

Лічильник пломбується енергокомпанією після перевірки.

Система заземлення — обов’язкова. В приватних будинках найчастіше облаштовується контур заземлення з трьох (або більше) вертикальних електродів, об’єднаних металевою смугою. Контур підключається до шини PE у щиті.

Кабель має бути:

• мідним або алюмінієвим відповідного січення (не менше 6 мм² для однофазної мережі),

• прокладений у захисному рукаві (гофра або ПНД труба),

• захищеним від механічних пошкоджень та ультрафіолету (якщо надворі),

• ізолюватися від вологості (герметичні вводи).

Перед підключенням усередині будинку має бути встановлена повноцінна система захисту:

• автоматичні вимикачі (захист від перевантажень),

• УЗО або дифавтомати (захист від витоку струму),

• відповідна маркировка проводів і шин.

Після завершення робіт:

• викликається представник обленерго або незалежна електротехнічна лабораторія,

• проводиться вимір опору заземлення, тестування УЗО, перевірка відповідності схеми проекту,

• складається акт технічного огляду і підписується допуск на подачу напруги.

Коли лічильник встановлено, енергетики його пломбують. Далі ви:

• підписуєте договір постачання електроенергії,

• отримуєте рахунок особового споживача,

• з цього моменту — офіційно є споживачем мережі.

• Самовільне підключення — незаконне та небезпечне.

• Всі роботи повинні виконуватись кваліфікованими електриками.

• Дотримання ПУЕ (Правил улаштування електроустановок) — обов’язкове.

• Не можна економити на якості кабелю та захисної автоматики.

Види електропроводки

У будинках використовують кілька типів проводки. Відкрита — кабелі йдуть по стінах у коробах чи трубах. Закрита — дроти сховані у штробах або бетоні. Існує ще комбінована: розетки ховають у стіну, а освітлення — по поверхні. Також проводка може бути однофазною або трифазною. У сучасних будинках частіше обирають мідні дроти, хоча ще можна натрапити на старі алюмінієві системи, які мають свої підводні камені. Поняття "електропроводка" охоплює не лише сам кабель, а й спосіб його прокладання, матеріал жил, тип ізоляції та монтажні умови. Від цих чинників залежить безпека, надійність та зручність обслуговування всієї електросистеми. Нижче — докладний огляд основних сучасних типів проводки, які використовуються в приватних будинках, окрім алюмінієвої.

Це найпоширеніший та найнадійніший варіант. Мідні дроти мають високу провідність, краще витримують навантаження при меншому перерізі, гнучкіші й не так схильні до окислення, як алюміній.

Переваги:

• стабільна передача струму без втрат,

• термін служби — до 50 років,

• стійкість до механічних навантажень,

• менший нагрів під час роботи.

Недоліки:

• вища ціна, ніж у алюмінію,

• не можна напряму з'єднувати з алюмінієвими жилами — виникає гальванічна корозія.

Застосовується скрізь: освітлення, розетки, живлення потужних приладів (бойлер, варильна поверхня, кондиціонери тощо).

Складається з багатьох тонких мідних дротів, об'єднаних в один провідник. Гнучка, зручна для монтажу в розподільчих коробках, щитах, а також у місцях із обмеженим простором.

Відмінності від одножильної мідної:

• простіше прокладати в гофрі або трубі,

• потребує встановлення наконечників (типу НШВІ) для підключення до автоматів,

• менш стійка до постійних вібрацій.

Це марки мідного кабелю, які мають свої характеристики:

• ВВГ — жорсткий одножильний кабель з ПВХ-ізоляцією, підходить для прихованої та відкритої прокладки.

• ПВС — м'який багатожильний кабель, зручний для підключення техніки.

• NYM — якісний кабель із подвійною ізоляцією, дорогий, але дуже надійний; рекомендований для стаціонарної прокладки.

Найпоширеніший спосіб прокладання. Дроти розміщуються внутрішньо у стінах, у штробах або під штукатуркою. У дерев'яних будинках — у гофрованих або металевих трубах.

Плюси:

• не псує вигляд інтер’єру,

• захищена від механічного пошкодження,

• безпечна.

Мінуси:

• складно змінити після монтажу,

• потребує точного планування.

Кабелі прокладаються поверх стін — у кабель-каналах, коробах або на ізоляторах. Часто використовується в дерев’яних будинках або при капітальному ремонті без демонтажу стін.

Переваги:

• легкий доступ до проводки,

• швидкий демонтаж або заміна,

• ідеальна для господарських приміщень.

Недоліки:

• видно кабелі,

• вимагає захисту від пилу та вологи,

• не завжди естетично виглядає.

Кабель прокладається в захисній оболонці: пластикова гофра, ПНД-труба або металорукав. Це додає пожежної безпеки, особливо в дерев’яних стінах, і дозволяє легше замінити кабель у майбутньому.

Декоративна проводка на керамічних ізоляторах, з витими дротами у тканинній оплітці. Створює ефект "старовинного" інтер’єру. Підходить для дерев’яних будинків у стилі кантрі або вінтаж.

Плюси:

• незвичайний вигляд,

• швидкий доступ для обслуговування.

Мінуси:

• дорога в реалізації,

• потребує чітких розрахунків і ретельного монтажу,

• не для великих навантажень.

У більшості сучасних будинків використовується змішаний підхід: наприклад, у житлових кімнатах — прихована проводка, а у підвалах, майстернях чи гаражі — відкрита. Головне — щоб схема була узгоджена й відповідала нормам ПУЕ.

Схема електропроводки в будинку як зробити самостійно

Схема електропроводки:

• дозволяє раціонально розподілити навантаження,

• допомагає уникнути перевантажень і коротких замикань,

• дає можливість швидко знайти несправність у майбутньому,

• є обов’язковою для монтажу згідно з нормами.

Кожна стрілка — це кабель з певним перерізом. Наприклад, на освітлення — 1.5 мм², на розетки — 2.5 мм², на плиту — 6 мм².
Між автоматами повинна бути чітка логіка поділу навантаження, а також наявність УЗО (захист від витоку струму)

1. Вводний кабель — звідки заходить живлення у будинок (зовнішня лінія або генератор).

2. Головний щиток — серце системи: автоматичні вимикачі, УЗО, реле напруги, лічильник.

3. Групи споживачів — освітлення, розетки, потужні прилади.

4. Розподільчі коробки — точки з’єднань.

5. Заземлення (PE), нуль (N) і фаза (L) — окремо розписані.

6. Лінії прокладки — точний маршрут проводів.

7. Матеріали — тип кабелю, переріз, захист.

Як скласти схему своїми руками: покроково

1. Намалюй план будинку

   • Поетажно, з кімнатами, санвузлами, підвалом, гаражем.

2. Познач розетки, світильники, вимикачі

   • Подумай про побут: де стоятиме телевізор, де буде комп’ютер, чи зручно тягнути подовжувачі?

   • Врахуй двоклавішні вимикачі, підсвітку, вуличне освітлення.

3. Поділи на групи

   • Наприклад:

     • 1-а група — освітлення 1-го поверху

     • 2-а — освітлення 2-го поверху

     • 3-я — розетки кухні

     • 4-а — розетки кімнат

     • 5-а — варильна поверхня

     • 6-а — бойлер

     • 7-а — кондиціонер

4. Обери автомати та кабель

   • Під кожну групу — автомат. Важливо не зекономити на безпеці.

   • Для потужних приладів обов'язково — окрема лінія + УЗО.

5. Додай розподільчі коробки

   • Там, де лінії розгалужуються — у стінах чи на стелі.

6. Плануй заземлення

   • Усі групи споживачів, крім освітлення, мають мати PE (заземлення).

• Не малюй «навмання». Кожен прилад — це споживач з певною потужністю.

• Завжди лишай запас по потужності на майбутнє.

• В щитку повинно бути місце для додаткових автоматів (залиши 2–3 порожні модулі).

• Підлога з підігрівом, кондиціонер або електрокотел — завжди окремою лінією.

• На кухні краще дві групи розеток: для стаціонарної техніки та для дрібної побутової.

Вам буде цікаво дізнатися про етапи заміни старої електропроводки у квартирі

Визначення сили струму та перерізу кабелю

Щоб обрати правильний кабель, потрібно знати, яке навантаження він має витримувати. Для цього розраховують загальну потужність споживачів у кіловатах, ділять на напругу (зазвичай 220 В) і отримують силу струму в амперах. Від цього залежить переріз. Наприклад, для 16 А підійде мідний кабель 2.5 мм², а для плити чи бойлера — 4 мм² і більше. Важливо враховувати спосіб прокладання — у трубі чи стіні тепловіддача різна, і це впливає на вибір.

Небезпека алюмінієвої проводки

Алюміній дешевший за мідь, але в нього багато «але». Він окислюється, ламкий на вигинах, має високу опірність. У місцях з’єднань виникає нагрів, що призводить до пожежі. У старих будинках часто знаходять таку проводку — її краще замінити. Особливо в зоні кухні чи ванної, де навантаження значне.

Необхідні матеріали та інструменти для роботи

Для того щоб самостійно виконати електропроводку в будинку, недостатньо лише мати уявлення про схеми та правила підключення. Важливо також заздалегідь підготувати весь необхідний набір матеріалів та інструментів. Без правильного кабелю, якісних автоматів чи простих, на перший погляд, клемників — робота може зупинитися на півдорозі або бути виконана з помилками. Добре підібране обладнання — це половина успіху і запорука безпеки. Тут немає місця випадковим речам: усе має своє призначення, від викрутки до щитка.

Матеріал/інструмент	Призначення
Кабелі (мідні, ВВГнг)	Проведення живлення до точок навантаження
Автоматичні вимикачі	Захист від перевантажень та короткого замикання
УЗО/дифавтомати	Захист життя у вологих зонах, запобігання ураженню струмом
Розподільчі коробки	З’єднання кабелів у точках розгалуження
Розетки та вимикачі	Підключення побутової техніки й освітлення
Гофра/металорукав	Захист дроту, зменшення ризику займання
Штроборіз або перфоратор	Підготовка каналів у стінах для прихованого монтажу
Індикатор напруги, тестер	Перевірка правильності підключень
Заземлення, шина PE	Забезпечення електробезпеки у будинку

Особливості проведення у дерев'яних будинках

Дерев’яний дім не вибачає помилок — тут кожна іскра може обернутися пожежею. Кабелі мають бути у захисному металевому рукаві або трубі. УЗО — обов’язкове. Гофра не підходить — вона плавиться. З’єднання виводяться у металеві коробки. Кріплення — тільки на негорючі підкладки. Краще витратити більше часу й матеріалів, ніж ризикувати безпекою родини. Прокладка електропроводки в дерев’яному будинку має свої особливості, ігнорувати які — ризиковано. 

Дерево не пробачає помилок: воно легкозаймисте, добре зберігає жар і швидко розповсюджує полум’я. Саме тому до електромонтажу в таких спорудах підходять з особливою обережністю — не лише з міркувань зручності, а й заради безпеки.

Що важливо врахувати при електромонтажі в дерев’яному будинку

• Пожежна безпека — головний пріоритет. Вся електропроводка має бути або у вогнестійкій ізоляції, або прокладатися в металевих трубах чи гофрі, що не підтримує горіння.

• Прихована проводка — під суворим контролем. Якщо вона все ж ховається в стіни, то тільки в сталевих трубах або металорукаві, які витримують температуру займання дерева.

• Відкрита проводка — традиційний і безпечний варіант. Часто в дерев’яних будинках її прокладають зовні — на керамічних ізоляторах або в кабель-каналах. Це спрощує ремонт, дозволяє слідкувати за станом кабелю і мінімізує ризики.

• Термічний зазор. Між кабелем і деревиною мають бути негорючі прокладки — це створює буфер від перегріву.

• Обов’язкове заземлення. В дерев’яному будинку важливо, щоб усі металеві частини — щитки, труби, корпуси розеток — були надійно заземлені.

• Автоматика з чутливим УЗО. Захист від витоку струму та короткого замикання — обов’язкова умова. Особливо в вологих приміщеннях (кухня, ванна).

• Вогнестійкі матеріали — не розкіш, а норма. Лотки, гофри, монтажні коробки повинні бути з матеріалів, що не горять і не розплавляються при високих температурах.

Дерев’яний дім вимагає делікатного ставлення — в ньому не можна просто «накинути проводку, як зручно». Кожен отвір, кожен кабель, кожне кріплення повинні бути продумані, захищені та перевірені. У таких будинках електрика — не місце для імпровізації.

Приклади електропроводки по будинку

1) Для будинку площею 120 м² схема передбачає окремі лінії для кухні, бойлера, освітлення, розеток у кожній кімнаті, кондиціонера. У щитку стоїть головний автомат 40 А, на кожну лінію — свій автомат 16 А. У ванній та кухні — УЗО. Кабелі ВВГнг-LS, переріз 2.5 мм² для розеток, 1.5 мм² — освітлення. Все розведено по стелі в гофрі, спуски — у штробах.

2) Розглянемо ще один приклад схеми електропроводки для одноповерхового приватного будинку площею близько 100 м². У плануванні є кухня, дві спальні, санвузол, вітальня та тераса. У цьому варіанті зроблено акцент на розподіл навантаження по групах, безпеку та зручність обслуговування.

1. Ввідний автомат
— На 40 А, загальний захист мережі
— Встановлюється до лічильника

2. Лічильник електроенергії
— Після ввідного автомата

3. УЗО 40 А / 30 мА
— Захист від витоку струму на всіх групах

Групування за лініями з автоматами та кабелем:

Група	Автомат	Кабель	Примітка
Освітлення (весь будинок)	0 А	ВВГнг 3×1.5	Можна поділити на дві зони: будинок і вулиця
Розетки вітальні + спальні	16 А	ВВГнг 3×2.5	Одна група, якщо навантаження невелике
Кухонні розетки	16 А	ВВГнг 3×2.5	Окрема лінія, обов’язково з УЗО
Санвузол + бойлер	16 А	ВВГнг 3×2.5	Обов’язково через УЗО 10 мА
Пральна машина	16 А	ВВГнг 3×2.5	Бажано окрема лінія
Кондиціонер	20 А	ВВГнг 3×2.5	Для потужної спліт-системи
Електроплита	32 А	ВВГнг 3×6	Завжди окрема лінія
Освітлення двору й тераси	10 А	ВВГнг 3×1.5	Виносне освітлення з керуванням зсередини

Додатково:

• Усі розетки — із заземленням (PE).

• У кожній кімнаті — розподільчі коробки.

• Щиток з резервом на 2–3 автомати.

• Підключення через клеми WAGO або аналоги — для надійності.

• Прокладка у гофротрубі або кабель-каналі (у дерев’яному будинку — у металорукаві).

Кухня:

• Лінія на розетки під холодильник, мікрохвильову, чайник

• Окрема лінія на плиту

• Освітлення

Вітальня:

• Освітлення

• 1 група розеток

Спальні (2):

• Загальне освітлення

• По 2–3 розетки у кожній кімнаті

Санвузол:

• Світильник

• Розетка для бойлера

• Розетка для фена/техніки (обов’язково з УЗО)

Тераса та двір:

• Вуличне освітлення

• Вологозахищена розетка на фасаді

Помилки при монтажі та правила безпеки

Одна з типових помилок — з’єднання різних металів без перехідників. Ще — відсутність заземлення, перевантаження кабелів, ігнорування маркування. Не можна економити на автоматах — китайські підробки згорають без навантаження. Роботу слід вести лише при знеструмленій мережі. І якщо є сумніви — краще залучити фахівця.

FAQ

Який перетин дроту має бути у приватному будинку?
Для освітлення — 1.5 мм², для розеток — 2.5 мм², для потужних приладів — 4–6 мм². Усе залежить від споживаної потужності.

На якій відстані від стелі має йти проводка?
Прокладають не ближче 15–20 см до стелі, паралельно поверхні, щоб уникнути пошкоджень при свердлінні.

Як правильно підключити електрику у приватному будинку?
Через електрощит, з дотриманням норм ПУЕ, із заземленням, автоматичним захистом та обов’язковим погодженням з енергопостачальником.

Як провести проводку без штроблення?
Використовують відкритий спосіб — кабелі у гофрі чи коробах. Часто застосовується у дерев’яних будинках або при обмеженому бюджеті на ремонт.