Розетки силові

Номінал визначають за струмом обладнання, перерізом кабелю та захистом лінії. Розетка 32 А не дозволяє автоматично збільшити потужність, якщо проводка й автомат розраховані на 16 А. Усі елементи кола повинні відповідати проєктному навантаженню.

Позначення показує кількість силових контактів: три фази, три фази із захисним заземленням або три фази з нейтраллю та заземленням. Вибір залежить від схеми конкретного обладнання. Кількість контактів вилки й розетки має збігатися.

У стандартизованих системах колір і положення ключа допомагають розрізняти робочу напругу та частоту. Це зменшує ризик помилкового підключення. Не підбирайте пару лише за кольором: перевіряйте напругу, струм, кількість полюсів і позицію контакту.

Переносну розетку монтують на кінець гнучкого кабелю, а настінну — стаціонарно на поверхню. Для рухомого обладнання важливі міцний кабельний затискач і стійкість до ударів. Для стаціонарної точки врахуйте напрямок введення кабелю та спосіб кріплення.

У сухій майстерні вимоги нижчі, ніж на будмайданчику, у пилу або під дощем. Вибирайте IP за реальними умовами та пам’ятайте, що захист діє лише при з’єднаній парі або закритій кришці — якщо це передбачено конструкцією. Кабельний ввід також має зберігати потрібну герметичність.

Якщо обидва вироби відповідають одному стандарту, мають однакові струм, напругу, кількість полюсів і ключування, вони можуть бути сумісними. Перед експлуатацією перевірте щільність з’єднання та маркування. Не переробляйте ключі й не застосовуйте силу для несумісної пари.

Їх підбирають розрахунком за струмом, довжиною лінії, способом прокладання, температурою та пусковими навантаженнями обладнання. Номінал автомата має захищати кабель, а не лише розетку. Проєктування трифазної або високострумової лінії слід доручити електрику.